Ранекса таблетки пролонг. 500 мг № 60

2583,00 ₴
В наличии
SKU
113652

Інструкція 
Склад
діюча речовина: ranolazine;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить ранолазину 500 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату (1:1), гіпромелоза, магнію стеарат, натрію гідроксид, поліетиленгліколь 3350, спирт полівініловий частково гідролізований, тальк, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172), віск карнаубський;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить ранолазину 1000 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату (1:1), гіпромелоза, магнію стеарат, натрію гідроксид, гліцерину триацетат, лактози моногідрат, поліетиленгліколь 3350, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), віск карнаубський.
Лікарська форма
Таблетки пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 500 мг: світло-оранжеві, вкриті плівковою оболонкою, опуклі з обох боків таблетки овальної форми, з тисненням «500» з одного боку, інший бік гладкий;
таблетки по 1000 мг: блідо-жовті, вкриті плівковою оболонкою, опуклі з обох боків таблетки овальної форми, з тисненням «1000» з одного боку, інший бік гладкий.
Фармакотерапевтична група
Інші кардіологічні засоби. Ранолазин.

Код АТС
C Препарати для лікування захворювань серцево-судинної системи

C01 Препарати для лікування захворювань серця

C01E Інші кардіологічні препарати

C01EB Інші кардіологічні препарати

C01EB18 Ранолазин
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка. до сих пір механізм дії ранолазин в значній мірі залишається невідомим. ранолазин може надавати деякий антиангінальну дію шляхом пригнічення пізнього струму іонів натрію в клітини міокарда, знижує внутрішньоклітинний накопичення натрію і, відповідно, зменшує надлишок внутрішньоклітинних іонів кальцію. вважається, що ранолазин за рахунок зниження пізнього струму іонів натрію зменшує внутрішньоклітинний іонний дисбаланс при ішемії. можна очікувати, що таке зниження надлишку внутрішньоклітинного кальцію сприятиме розслабленню міокарда і, таким чином, знижувати желудочковое діастолічний напруга. клінічним доказом гальмування пізнього натрієвого струму під дією ранолазин є значне скорочення інтервалу q-tc і позитивний вплив на діастолічний розслаблення у хворих з синдромом подовженого інтервалу q-t. ці ефекти препарату не залежать від зниження ЧСС, від пекло або розширення судин.

Вплив на гемодинаміку. Проведені клінічні дослідження показали, що у хворих, які отримували ранолазин окремо або в поєднанні з іншими препаратами, призначеними для лікування стенокардії, спостерігалося зниження середньої ЧСС (2 уд. / Хв) і середнього систолічного артеріального тиску (3 мм рт. Ст.).

Ефекти, які проявляються на ЕКГ. У хворих, які отримували цей препарат, спостерігалося подовження інтервалу Q-Тс, що залежало від дози та концентрації в плазмі крові (приблизно 6 мс при застосуванні 1000 мг 2 рази на добу), зниження амплітуди зубця Т і в деяких випадках - двогорбий зубці Т. вважається, що цей вплив ранолазин на характеристики ЕКГ є результатом гальмування швидкого калієвого струму випрямного каналу, який подовжує шлуночковий потенціал дії, а також пригнічує пізній натрієвий струм, який скорочує шлуночковий потенціал дії. Проведені дослідження показали залежність подовження інтервалу Q-Tc від концентрації, що дорівнює 2,4 мс на 1000 нг / мл ранолазин в плазмі крові, що приблизно дорівнює подовженню з 2 до 7 мс для діапазону концентрацій відповідно дозі від 500 до 1000 мг 2 рази на добу . Швидкість подовження була вище у хворих з клінічно значущою печінковою недостатністю.

Фармакокінетика. Після перорального застосування препарату Ранекса C max ранолазин в плазмі крові, як правило, спостерігається через 2-6 год. При застосуванні 2 рази на добу рівноважний стан, як правило, досягається протягом 3 діб.

Всмоктування. Середня біодоступність ранолазин після перорального застосування таблеток з негайним вивільненням становить 35-50%, з високим ступенем індивідуальної варіантності. Дія препарату Ранекса посилюється в залежності від дози. При підвищенні дози від 500 до 1000 мг 2 рази на добу спостерігається 2,5-3-разове підвищення AUC в рівноважному стані. Час прийому їжі не впливало на швидкість і повноту всмоктування.

Розподіл. Приблизно 62% ранолазин зв'язується з білками плазми крові. Середній обсяг розподілу в рівноважному стані (Vss) становить приблизно 180 л.

Виведення. Ранолазин виводиться головним чином метаболічним шляхом. Менше 5% дози виводиться з сечею і калом в незміненому вигляді. Після прийому внутрішньо одноразової дози 500 мг міченого радіоактивним вуглецем [14 C] ранолазин здоровими особами 73% радіоактивності визначається в сечі та 25% - в калі. Кліренс ранолазин залежить від дози, знижуючись при її підвищенні. Т ½ становить приблизно 2-3 год після в / в введення. Термінальний Т ½ в рівноважному стані після перорального застосування ранолазин становить приблизно 7 год, що обумовлено обмеженням швидкості виведення швидкої абсорбцією.

Біотрансформація. Ранолазин зазнає швидкий і масштабний метаболізм. У здорових добровольців молодого віку після одноразового прийому всередину 500 мг міченого радіоактивним вуглецем ранолазин 13% радіоактивності визначають в плазмі крові. Велика кількість метаболітів виявлено в плазмі крові людини (47 метаболітів), сечі (100 метаболітів) і калі (25 метаболітів). Визначено 14 основних метаболічних шляхів, серед яких О-деметилювання та N-деалкілування є найважливішими. Дослідження, проведені in vitro з використанням мікросом людської печінки, показали, що ранолазин метаболізується CYP 3А4, а також CYP 2D6. При застосуванні 500 мг ранолазин 2 рази на добу у людей з недостатньою активністю CYP 2D6 показник AUC перевищує аналогічну величину у людей з нормальною активністю CYP 2D6 на 62%. Відповідна різниця для дози 1000 мг 2 рази на добу становила 25%.

Особливі групи пацієнтів. Вплив статі. Пол не робить ніякого клінічного впливу на фармакокінетичні параметри.

Пацієнти похилого віку. Похилий вік також не має ніякого клінічного впливу на фармакокінетичні параметри, проте в осіб похилого віку можливо посилене дію ранолазин через вікового зниження функції нирок.

Маса тіла. У осіб з масою тіла 40 кг вплив ранолазин приблизно в 1,4 рази більше, ніж у осіб з масою тіла 70 кг.

Застійна серцева недостатність (ЗСН). ЗСН (класи NYHA III-IV) призводить до підвищення концентрації ранолазин в плазмі крові в 1,3 рази.

Ниркова недостатність. Проведені дослідження показали, що у хворих з легкою, помірною або тяжкою нирковою недостатністю показник AUC був в середньому в 1,7-2 рази вище, ніж в осіб з нормальною функцією нирок. Також відзначена значна індивідуальна варіантність величини AUC в осіб з нирковою недостатністю. AUC метаболітів підвищується при зниженні функції нирок. В ході досліджень виявлено підвищення впливу ранолазин в 1,2 рази у хворих з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну - 40 мл/хв) і в 1,3-1,8 рази у хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну - 10-30 мл/хв).

Печінкова недостатність. Досвід застосування ранолазин у хворих з тяжкою печінковою недостатністю відсутній. У осіб з печінковою недостатністю легкого ступеня тяжкості величина AUC ранолазин не змінюється, а у хворих з печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості величина AUC підвищується в 1,8 рази. У таких хворих більш виражене збільшення інтервалу Q-T.
Показання
Лікування стабільної стенокардії.
Застосування
Таблетки слід ковтати цілими (не подрібнюючи, не ламаючи, не розжовуючи). лікарський засіб можна приймати під час їжі або незалежно від прийому їжі.

Дорослі. Рекомендована початкова доза препарату Ранекса становить 500 мг 2 рази на добу. Через 2-4 тижні доза при необхідності може бути підвищена до 1000 мг 2 рази на добу. Максимальна рекомендована доза становить 1000 мг 2 рази на добу. Якщо у хворого мають місце побічні реакції, викликані застосуванням препарату (наприклад запаморочення, нудота, блювота), то доза може бути знижена до 500 мг. Лікування припиняють, якщо побічні реакції не проходять.

Одночасне застосування з інгібіторами CYP 3A4 середньої потужності (наприклад дилтіазем, флуконазол, еритроміцин) і інгібіторами P-gp (наприклад верапаміл, циклоспорин). Якщо хворі отримують зазначені препарати, рекомендується ретельний і обережний підбір дози.

Ниркова недостатність. Особам з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну ≥30-80 мл/хв) рекомендується ретельний і обережний підбір дози.

Печінкова недостатність. Хворим з печінковою недостатністю легкого ступеня тяжкості рекомендується ретельний і обережний підбір дози.

Пацієнти похилого віку. Підбір дози цієї категорії хворих слід проводити з обережністю через те, що в літньому віці можливо вікове зниження функції нирок, і дія ранолазин може посилитися. У хворих похилого віку відзначається підвищена частота виникнення побічних реакцій.

Недостатня маса тіла. Підвищена частота виникнення побічних реакцій характерна для хворих з недостатньою масою тіла (≤60 кг), тому підбір дози для цієї категорії хворих слід проводити з обережністю.

ЗСН. Підбір дози необхідно проводити з обережністю у хворих з ЗСН середнього або важкого ступеня тяжкості (класи NYHA III-IV).
Протипоказання
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини препарату. тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну 30 мл/хв). печінкова недостатність середнього або важкого ступеня. одночасне застосування потужних інгібіторів cyp 3a4 (наприклад ітраконазол, кетоконазол, вориконазол, позаконазол, інгібітори протеази ВІЛ, кларитроміцин, телітроміцин, нефазодон). одночасне застосування антиаритмічних засобів класу ІА (хінідин) або класу iii (наприклад дофетилід, соталол), крім аміодарону.
Побічні ефекти
Нижче наведені побічні реакції, пов'язані із застосуванням препарату, класифіковані за системами організму, класам органів і абсолютної частоті. частоту визначали наступним чином: дуже часто (≥1 / 10), часто (≥1 / 100 до 1/10), нечасто (≥1 / 1000 до 1/100), рідко (≥1 / 10 000 до 1/1000) , дуже рідко (1/10 000).

З боку обміну речовин і харчування: нечасто - анорексія, зниження апетиту, дегідратація; рідко - гіпонатріємія.

З боку психіки: нечасто - тривога, безсоння, сплутаність свідомості, галюцинації; рідко - дезорієнтація.

З боку нервової системи: часто - запаморочення, головний біль; нечасто - загальмованість, втрата свідомості, гіпестезія, сонливість, тремор, постуральне запаморочення; рідко - амнезія, сплутаність свідомості, втрата свідомості, паросмія, порушення координації, порушення ходи.

З боку органу зору: нечасто - нечіткість зору, зорові порушення, диплопія.

З боку органів слуху та рівноваги: нечасто - запаморочення, шум у вухах; рідко - зниження слуху.

З боку судин: нечасто - припливи, артеріальна гіпотензія; рідко - похолодання кінцівок, ортостатична гіпотензія.

З боку дихальної системи: нечасто - задишка, кашель, носові кровотечі; рідко - відчуття стиснення в горлі.

З боку травної системи: часто - запор, нудота, блювання; нечасто - біль у животі, сухість у роті, диспепсія, метеоризм, дискомфорт у ділянці шлунка; рідко - панкреатит, ерозивний дуоденіт, оральна гіпестезія.

З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: нечасто - свербіж, гіпергідроз; рідко - ангіоневротичний набряк, алергічний дерматит, кропив'янка, холодний піт, висип.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: нечасто - біль у кінцівках, м'язові спазми, набряк суглобів; рідко - міастенія.

З боку нирок і сечовивідних шляхів: нечасто - дизурія, гематурія, хроматурія; рідко - гостра ниркова недостатність, затримка сечі.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: рідко - еректильна дисфункція.

Системні порушення: часто - астенія; нечасто - стомлюваність, периферичні набряки.

Дані додаткових методів досліджень: нечасто - підвищений рівень креатиніну в крові, підвищений рівень сечовини в крові, збільшення коригованого інтервалу Q-T, збільшення кількості тромбоцитів або білих кров'яних клітин, зменшення маси тіла; рідко - підвищення рівня ферментів печінки в крові.

Похилий вік, ниркова недостатність і недостатня маса тіла: в цілому побічні реакції виникали частіше серед хворих похилого віку та осіб з нирковою недостатністю, проте типи явищ в цих підгрупах були схожими з відмічуваними в загальній групі пацієнтів. У хворих похилого віку (≥75 років) в порівнянні з більш молодими хворими (75 років) при застосуванні препарату частіше виникали такі побічні реакції, як запор, нудота, артеріальна гіпотензія, блювота.

У хворих з нирковою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну ≥30-80 мл/хв) порівняно з хворими з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну 80 мл/хв) з урахуванням плацебо-скоригованої частоти при застосуванні препарату частіше виникали запор, нудота, запаморочення.

Як правило, тип і частота побічних реакцій, що спостерігаються у хворих з недостатньою масою тіла (≤60 кг), були схожі з подібними реакціями у хворих з більш високою масою тіла (60 кг), однак у хворих з недостатньою масою тіла плацебо-скорригированная частота була вищою для таких поширених явищ, як нудота, блювота, артеріальна гіпотензія.

Лабораторні методи досліджень. У здорових добровольців і у хворих, які отримували препарат Ранекса, відзначено незначне оборотне підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, що не має клінічної значущості. З цим явищем не була пов'язана ниркова недостатність. Дослідження функції нирок у здорових добровольців показало зниження кліренсу креатиніну при відсутності змін швидкості клубочкової фільтрації, що узгоджується з гальмуванням ниркової канальцевої секреції креатиніну.

Постмаркетинговий досвід. В рамках постмаркетингового досвіду були відсутні повідомлення про виникнення гострої ниркової недостатності. Застосування супутніх препаратів (наприклад інших антиангінальних лікарських засобів), а також наявність у пацієнтів цукрового діабету, серцевою недостатністю I і II класу або обструктивної хвороби дихальних шляхів не чинили значного впливу на частоту побічних реакцій.
Особливі вказівки
Слід бути обережним при застосуванні або підвищенні дози ранолазин хворим, для яких може очікуватися посилення його дії, при таких станах:

одночасне застосування інгібіторів CYP 3A4 помірної сили дії;
одночасне застосування інгібіторів P-gp;
печінкова недостатність легкого ступеня;
ниркова недостатність легкого або середньої тяжкості (кліренс креатиніну - 30-80 мл/хв);
похилий вік хворого;
недостатня маса тіла (≤60 кг);
ЗСН середнього або важкого ступеня тяжкості (класи NYHA III-IV).

У хворих, що мають кілька вищевказаних чинників, можна очікувати додаткового посилення дії. Можливе виникнення побічних реакцій, які залежать від дози. При застосуванні ранолазин у пацієнтів з поєднанням декількох зазначених факторів потрібно проводити частий моніторинг побічних реакцій, а при необхідності - дозу ранолазин знизити або припинити застосування.

Ризик посилення дії ранолазин, що призводить до підвищення частоти побічних реакцій в зазначених групах, підвищується у хворих з недостатньою активністю CYP 2D6 (особи зі зниженим метаболізмом) в порівнянні з хворими з нормальною активністю CYP 2D6 (хворі з інтенсивним метаболізмом). Вищевказані застереження розроблені з урахуванням можливого ризику для хворих зі зниженим метаболізмом CYP 2D6 і повинні враховуватися в разі, коли статус метаболізму CYP 2D6 невідомий. Для хворих з інтенсивним метаболізмом CYP 2D6 такі застереження мають менше значення. У пацієнтів, для яких визначено (наприклад шляхом генотипування) або був раніше відомий нормальний статус метаболізму CYP 2D6, ранолазин можна застосовувати з обережністю в разі, коли хворий має кілька вищевказаних чинників ризику.

Подовження інтервалу Q-T. Потрібна обережність при лікуванні хворих з синдромом вродженої подовження інтервалу Q-T в анамнезі або зі спадковим подовженням інтервалу Q-T в сімейному анамнезі, або з відомим придбаним подовженням інтервалу Q-T, а також хворих, які отримують лікування препаратами, що впливають на тривалість інтервалу Q -Tc (див. Взаємодія з іншими лікарськими та Фармакологічні властивості).

Ниркова недостатність. Функція нирок знижується з віком, тому важливо проводити її регулярну перевірку при застосуванні ранолазин.

Лактоза. Препарат містить лактозу, тому його не слід застосовувати хворим із рідкісною вродженою непереносимістю галактози, лактазной недостатністю або порушенням абсорбції глюкози та галактози.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Необхідні дані про застосування ранолазин у вагітних відсутні, а даних, отриманих в результаті дослідів на тваринах, недостатньо для оцінки впливу на вагітність і розвиток ембріона. Потенційний ризик для людини невідомий. Препарат Ранекса не слід застосовувати в період вагітності, за винятком крайньої необхідності.

Невідомо, чи проникає ранолазин в грудне молоко. Виділення ранолазин в материнське молоко не вивчалось на тварин, тому препарат Ранекса не слід застосовувати жінкам в період годування груддю.

Діти. Не рекомендується застосовувати препарат Ранекса дітям (до 18 років) через недостатність даних про безпеку та ефективність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Ранолазин може викликати запаморочення і нечіткість зору, двоїння в очах, сплутаність свідомості, порушення координації і галюцинації, що може негативно позначитися на здатності керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.
Взаємодії
Вплив інших лікарських засобів на ранолазин

Інгібітори CYP 3A4 і P-gp. Ранолазин є субстратом CYP 3A4, тому інгібітори CYP 3A4 підвищують концентрацію ранолазин в плазмі крові. З підвищенням його концентрації в плазмі крові може посилюватися прояв потенційних побічних реакцій, які залежать від дози (наприклад нудота, запаморочення). Одночасне застосування кетоконазолу в дозі 200 мг 2 рази на добу підвищує AUC ранолазин в 3-3,9 рази. Також потужним інгібітором CYP 3A4 є грейпфрутовий сік.

Дилтіазем (180-360 мг 1 раз на добу), інгібітор CYP 3A4 середньої потужності, в залежності від дози підвищує середні рівноважні концентрації ранолазин в 1,5-2,4 рази. Для хворих, які отримують дилтіазем і інші інгібітори CYP 3A4 середньої потужності (наприклад еритроміцин, флуконазол), рекомендується ретельний і обережний підбір дози препарату Ранекса. Можливо, буде потрібно зниження дози препарату.

Ранолазин є субстратом P-gp. Інгібітори P-gp (наприклад циклоспорин, верапаміл) підвищують концентрацію ранолазин в плазмі крові. Верапаміл (120 мг 3 рази на добу) підвищує рівноважні концентрації ранолазин в плазмі крові в 2,2 рази. Для хворих, які приймають інгібітори P-gp, рекомендується обережний і ретельний підбір дози препарату Ранекса. Можливо, буде потрібно зниження дози препарату.

Індуктори CYP 3A4. Рифампіцин (600 мг 1 раз на добу) знижує рівноважні концентрації ранолазин приблизно на 95%. Не слід починати лікування препаратом Ранекса при застосуванні індукторів CYP 3A4 (рифампіцин, фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін, звіробій).

Інгібітори CYP 2D6. Ранолазин частково метаболізується CYP 2D6, тому інгібітори CYP 2D6 можуть підвищувати концентрацію ранолазин в плазмі крові. Потужний інгібітор CYP 2D6 пароксетин (20 мг 1 раз на добу) підвищує середні рівноважні концентрації ранолазин в плазмі крові в 1,2 рази (при застосуванні ранолазин по 1000 мг 2 рази на добу). Змінювати дозу не потрібно. При дозі ранолазин по 500 мг 2 рази на добу одночасне застосування потужного інгібітора CYP 2D6 може привести до підвищення AUC ранолазин приблизно на 62%.

Вплив ранолазин на інші лікарські засоби. Ранолазин є інгібітором P-gp (потужність впливу від середньої до сильної) і слабким інгібітором CYP 3A4, тому може підвищувати концентрації субстратів цих ферментів в плазмі крові. Може також збільшуватися розподіл лікарських засобів, що транспортуються P-gp. Наявні дані свідчать, що ранолазин є слабким інгібітором CYP 2D6. Застосування ранолазин по 750 мг 2 рази на добу підвищує концентрацію метопрололу в плазмі крові в 1,8 рази, тому при їх одночасному застосуванні може посилюватися дія метопрололу або інших субстратів CYP 2D6 (наприклад пропафенона, флекаинида; в меншій мірі це стосується трициклічнихантидепресантів і нейролептиків ), тому може знадобитися зниження дози цих препаратів. Потенціал з придушення CYP 2В6 не встановлено. При застосуванні ранолазин одночасно з субстратами CYP 2В6 (наприклад бупропіон, ефавіренз, циклофосфамід) рекомендується дотримуватися обережності.

Дигоксин. Є дані про підвищення концентрації дигоксину в плазмі крові в середньому в 1,5 рази при одночасному застосуванні з препаратом Ранекса, тому необхідне проведення моніторингу рівня дигоксину на початку і при завершенні застосування препарату Ранекса.

Симвастатин. Метаболізм і кліренс симвастатину в значній мірі залежать від CYP 3A4. Застосування препарату Ранекса в дозі 1000 мг 2 рази на добу підвищує концентрацію лактона симвастатину, симвастатинової кислоти приблизно в 2 рази. Відзначено зв'язок між застосуванням високих доз симвастатину і розвитком рабдоміолізу. Також в рамках постмаркетингового нагляду повідомлялося про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, що приймали ранолазин і симвастатин. Для пацієнтів, які приймають ранолазин в будь-якій дозі, доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг/добу.

Аторвастатин. Застосування ранолазин в дозі 1000 мг 2 рази на добу підвищує C max і AUC аторвастатину, який застосовують в дозі 80 мг 1 раз на добу, в 1,4 і в 1,3 рази відповідно і змінює C max і AUC метаболітів аторвастатину менш ніж на 35%. При застосуванні ранолазин може знадобитися обмеження дози аторвастатину і проведення належного клінічного спостереження. Також при прийомі ранолазин може знадобитися обмеження дози інших статинів, які метаболізуються CYP 3А4 (наприклад ловастатин).

Такролімус, циклоспорин, сиролімус, еверолімус. Застосування ранолазин пацієнтами, які отримували такролімус (субстрат CYP 3A4), призводило до підвищення концентрації останнього в плазмі крові. У разі призначення препарату пацієнтам, які отримують такролімус, рекомендується контролювати концентрацію такролімусу в плазмі крові та при необхідності коректувати дозу такролімусу. Такий контроль також рекомендований при застосуванні інших субстратів CYP 3A4 з вузький терапевтичний діапазон (наприклад циклоспорин, сиролімус, еверолімус).

Лікарські засоби, які переноситься транспортером органічних катіонів 2 (OCT2). При застосуванні ранолазин в дозі 500 і 1000 мг 2 рази на добу пацієнтами з цукровим діабетом II типу концентрація одночасно застосованого метформіну (1000 мг 2 рази на добу) в плазмі крові підвищувалася відповідно в 1,4 і в 1,8 рази. Концентрація інших OCT2 субстратів, включаючи пиндолол і варениклин, може змінюватися в рівній мірі.

При одночасному застосуванні ранолазин та інших препаратів, які подовжують інтервал Q-Tc, може виникнути фармакодинамічна взаємодія і підвищитися ризик розвитку шлуночкових аритмій. До таких препаратів належать деякі антигістамінні засоби (наприклад терфенадин, астемізол, мізоластин), деякі антиаритмічні засоби (наприклад хінідин, дизопірамід, прокаїнамід), еритроміцин і циклічні антидепресанти (наприклад, іміпрамін, доксепин, амітриптилін).
Передозування
При вивченні переносимості підвищення дози препарату, що застосовується перорально у хворих на стенокардію, частота виникнення запаморочення, нудоти, блювоти підвищувалася відповідно до дозою. в разі передозування пацієнт вимагає ретельного спостереження; рекомендується симптоматична та підтримуюча терапія. оскільки приблизно 62% ранолазин зв'язується з білками плазми крові, повне виведення в процесі гемодіалізу малоймовірно.

Термін придатності
5 років.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання
Спеціальні умови зберігання не вимагаються. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 10 таблеток у блістері; по 6 блістерів у картонній коробці; по 15 або 20 таблеток у блістері, по 4 або 3 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску
За рецептом.

Характеристики
Производитель Menarirni Manufacturing
Страна производителя Германия
Напишите свой собственный отзыв
Отзыв для:Ранекса таблетки пролонг. 500 мг № 60